Сиди жуй лимони, смокчи паличку кориці.
Розділ 1. Дитячий максималізм.
....або дорослий перфекціонізм
Воно починається з дурниць продовжується важливостями. Не брати у батьків гроші, не йти на компроміси з собою.
Чому я маю миритися з тим шо є, або з тим шо приходить, якшо я хочу шоб було зовсім по-інакшому? м? Чому я маю хапатися за перший ліпший варіант, якшо я хочу найкращий? І нарешті чому я маю пропускати все крізь пальці\вуха\ніс якшо можу просто розвернутися і піти?
Розділ 2. Патологічна довіра до людей
....колись мене доб'є.Вона почалася, і напевно буде завжди.
Маю велику впевненість що відчуваю людей. Відчуваю, але ніколи не зважаю на внутрішні сигнали. Завжди впевнена шо люди не підлі, шо вони тебе не підставлять на рівному місці і шо всі сіють добро, блюють метеликами чи яктамшо. Коли зустрічаю якусь духовно близьку людину можу їй розповісти все на світі, віддати іі те саме, але блять останнім часом то не взаємно.
Розділ 3. Шило в дупі
.....чи вітряний характер.
Можна легко прослідкувати за тою кількістю захоплень які в мене були.
ліпка з глини, малювання, фортепіано, гітара Далі пішов спорт-айкідо, танці, теніс великий (найдовше 3 роки) теніс маленький, бокс, зараз от йога. "Мамина рукодільниця" -вишивання, вязання, плетіння фєнічок, браслєтікі з бісеру, квілінг, аплікація (в більш ранніх спробах просто вирізала голих жон з останньої сторінки Фактів і клеїла до них голови політиків чи співаків) А уявіть як то в житті, коли набридне кидаюся від одного до іншого. Можливо через прагнення до змін, до динаміки.
Розділ 4. Як мені важко забувати людей, як мені легко пробачати останніх.
.......
тут коротко і ясно. не ображаюсь ні на кого. ні на що, ніколи. Не забуваю нікого, ніщо, ніколи.
Розділ 5. Думаєте я вчуся на своїх помилках?
....або шо я переймаю в інших людей.
Завжди коли зустрічаю когось новогоцікавого знаходжу річ яка мені найбільше подобається і якось на підсвідомому рівні повторюю. Було принесено в моє життя багато всього: і музика, яка потім стала моєю улюбленою, і звички які стали повсякденними, і переконання які стали істинними в моєму житті, і міміка яка так веселить\бентежить інших, словечка, які потім переймають і інші.
А ну і про помилки-ніфіга не вчуся, я ж не особлива, а така ж як всі-потороча.
Сиди жуй лимони, смокчи паличку кориці.
2,3,4 розділи наче про мене написані)))
ВідповістиВидалитиі от ти кажеш, шо ти не особлива, хз, але от в мене немає знайомих, які б займались боксом, вчились на стоматолога, і мали метеликів на стелі.