субота, 18 липня 2015 р.

Про чоловіків і ліжко



Не те що би в моі 21 було багато чоловіків. Не те що би я мала великий досвід в тотих справах, але
Моі чоловіки були для мене завжди вчителями. Були завжди відкривачками мене. 

Ці подіі не завжди починалися або закінчувалися сексом.

1. Чоловіки з якими приємно прокидатися....і все. Миле сонне лице яких завжди хочеться бачити поряд з собою вранці. Яким хочеться готувати просто через те, шо тобі подобаються як вони ідять. Як вони тримають довгими пальцями грінку хліба, чи келих з вином чи вилку з помідорним салатом.Подобається дивитися в іхні очі, які блимають до тебе щирими емоціями...бо ранки завжди чесні. На цьому іх переваги закінчуються.


2. Чоловіки з якими хочеться спати.
Чоловіки які обіймають тебе ввечері і ці обійми тривають аж до ранку. Коли ти спиш на чіїйсь непоголеній щоці і рухаєшся в унісон його диханню. Чухаєш за вухом шоб його левиний храп перейшов у муркотіння і тихенько вислизаєш з квартири поки він не прокинувся.


3. Чоловіки з якими добре говорити
Коли ви лежите під покривалом з відчиненими навстіж вікнами. Коли чуєте як горлають якихось повстанських пісень якісь пяні гуляки (так, це точно було у Львові). Коли ви не спите до ранку...чи спите але говорите. Бо ті розмови у напівсоному стані божественно добрі.
 
4. Чоловіки які люблять тебе.  Які гладять тебе по спині, хоча тобі подобається коли кусають. Які накривають тебе 2ма ковдрами, хоча ти любиш без. Чоловіки які приносять в ліжко каву. Які цілують тебе раніше ніж ти прокидаєшся. Які посміхаються тобі ледь продерши очі. Які дякують тобі за сніданок щонайменше тричі. Які хочуть тебе бачити біля себе навіть заспаною, навіть не дуже ідеальною...просто бачити. 






Оооотакі справи.

середа, 8 липня 2015 р.

А таке навіялося

Давно нічього не писала. Давно нічого не ставалося шо можна було б пояснити буквами. Давно не відчувалося значущості чогось. Важливості хоча б чогось і бодай в чомусь.



Найбільше мені подобається дивитися як хтось смачно жує. Найкраще шоб це щось було моіх рук справа. Слухати як хтось дуже змучений біля тебе сопе в ліжку. Тихенько чекати поки почне світати і йти готувати сніданок. Зарди таких моментів варто жити. Таких моментів варто чекати. Такими моментами варто насолоджуватися. Головне шоб це не перетворилося в потребу. Дихати вільно, дихати незалежно. Кожного разу собі це обіцяю. Але життя саме вирішує на кого ти наступиш наступного разу.

Купа людей. Наче одні і ті самі, але кожноі зустрічі відкриваються по-новому. Народжуємося самі, помираємо наодинці.
Так мало людей які є біля тебе а одного разу можуть зникнути. Чи то померти від раку, чи поіхати в Китай чи просто не думати про тебе. Мабуть це не варто розцінювати як зраду everything is in the righte place. кожна зустріч унікальна. Унікальноптрібна. Треба лиш побачити для чого
Хоча, всі вільні, всі егоістичноналаштовані. 

Часто мені здається шо люди починають нове життя не з понеділка, нового місяця чи останньоі пачки сигарет, а саме з новоі мелодіі на будильнику. От ти звикаєш до одноі і все наче оівненько іде так як ти хочеш. А потім зникає твоя зубна щітка, міняться простирадла і тут починаються зміни

Хтось купує о 5й ранку воду старому алкоголіку, хтось малює картини, хтось готує сніданки. Хтось дратується від зайвовипитого алкоголю, хтось питає "чому ти мене не зупинила" . Я сумую. Я тебе теж.
Зміни. Волосся збирається у маленький хвостик, помальована рука і небажання спати.
Залягти на дно і тихенько чекати свого часу. Часу коли рюкзак на плечі і вєльчик під попу.